W czasie uroczystości maryjnych, które odbywały się w niedzielę 23 września 2007 r. w Białym Borze, Władyka Włodzimierz (Juszczak) w obecności abp. Jana (Martyniaka), Metropolity Przemysko – Warszawskiego, licznie przybyłego duchowieństwa i ok. 5000 wiernych odczytał Dekret stanowiący o podniesieniu cerkwi parafialnej Narodzenia Przenajświętszej Bogurodzicy w Białym Borze do godności Sanktuarium.
Była to swoista nagroda dla pielgrzymów za wierność oraz nowe zadanie dla Parafii w Białym Borze, aby stworzyć jeszcze większe możliwości korzystania z łask płynących poprzez białoborską ikonę Bogurodzicy.
Założony w XIV w. przez Krzyżaków Biały Bór niemal całkowicie zmiotła z powierzchni ziemi ofensywa Armii Czerwonej w 1945 r. W zniszczonym w 80% mieście pojawili się nowi osadnicy, wśród których jedną trzecią stanowili Ukraińcy przesiedleni w ramach akcji "Wisła". Jako że zasiedlili oni również okoliczne wsie, Biały Bór wyrósł na ich kulturalne i oświatowe centrum w tej części Polski. Obecnie są tu gimnazjum i liceum ukraińskie, prężnie działa Związek Ukraińców, a istniejący od 1990 r. Zespół Ukraińskiego Tańca Ludowego "Witrohon" dał już ponad 300 występów w Polsce i za granicą. W 1998 r. zespół brał udział w realizacji filmu Jerzego Hoffmana Ogniem i mieczem. W Białym Borze przy ul. Dworcowej stoi okazały pomnik Tarasa Szewczenki (1814-1861), poety,ukraińskiego wieszcza narodowego.
Ukraińcy wznieśli w mieście cerkiew greckokatolicką. Zbudowano ją według projektu Jerzego Nowosielskiego, znanego krakowskiego artysty, łączącego w swej twórczości tradycje malarstwa cerkiewnego ze sztuką współczesną. Zarówno bryła cerkwi, jak i jej wewnętrzny wystrój tak dalece odbiegają od tradycyjnej sztuki cerkiewnej, że wierni z oporem zaakceptowali ten projekt. Oryginalności tej cerkwi nie sposób opisać - trzeba ją po prostu zobaczyć na własne oczy.
Odpust – obecnie rangi diecezjalnej – gromadzi corocznie, od kilkudziesięciu już lat, kilka tysięcy grekokatolików przede wszystkim z Polski północno - zachodniej. W obecnym już Sanktuarium jest nadal wyjątkowa atmosfera. Poprzez zaangażowanie i poczucie solidarności wiernych w różnych sytuacjach, został tu wypracowany szczególny klimat modlitwy i pobożności maryjnej. Dlatego też w tym miejscu osobliwy wymiar ma święto parafialne Narodzenia Przenajświętszej Bogurodzicy.
Д Е К Р Е Т
Маючи на увазі духовне добро вірних Вроцлавсько-Гданської Єпархії та їхню велику набожність до Пресвятої Богородиці у білобірській парафіальній цекрві, яка проявляється між іншими від п’ятдесяти років у щорічних много-людних прощах та у гарячій молитві перед Білобірською Іконою Пресвятої Богородиці «Мати Скитальців», оцим підношу парафіальну церкву Різдва Пресвятої Богородиці у Білому Борі до гідності САНКТУАРІЮ ВРОЦЛАВСЬКО-ГДАНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ.
Кожний парох білобірської Парафії, якого одночасно установляю Опікуном Богородичного Санктуарію, зобов’язаний запевнити вірним, які будуть тут приходити, багатші середники спасіння, через гаряче голошення Слова Божого, літургійні відправи, оживлення літургійного життя, головно через приношення Безкровної Євхаристійної Жертви та через тайну покаяння, через плекання і розвивання різноманітних форм Богородичної побожності, які мають затвердження Церковної Влади.
Опікун Білобірського Санктуарію, при співпраці з іншими священиками, головно Слупського та Кошалінського Деканатів Вроцлавсько-Гданської Єпархії, має докласти усіх старань, щоб народ, якй буде збиратись у церкві, поглиблював свою віру та любов до Бога у Пресвятій Тройці Єдиного, честь до Пресвятої Богородиці та прив’язання до рідної Церкви.
Нехай глибока духовна єдність з Ісусом Христом, оживлена набожністю до Пресвятої Богородиці, скріпює на дорогах життя усіх, які будуть з молитвою відвідувати це місце.
Головні святкування у Білобірському Богородичному Санктуарію мають відбуватись щорічно, так як досі, у Празник Різдва Пресвятої Богородиці. Крім цього усі приписані Церквою Богородичні Празники мають бути нагодою до поглиблювання побожності та до почитання Пресвятої Богородиці.
Отцю деканові Петрові Баранові, першому Опікунові Білобірського Санктуарію, його співпрацівникам, парафіанам та усім вірним, які будуть з молитвою прибувати до Білого Бору, з серця благословлю
+ Володимир Р. Ющак, ЧСВВ
Владика Вроцлавсько-Гданський
