* * * ПАРАФІЯ СВЯТОГО МИКОЛАЯ ВІТАЄ ГОСТЕЙ * * * 



ЗВЕРНЕННЯ ВЛАДИК УГКЦ У ПОЛЬЩІ В СПРАВІ КАЛЕНДАРНОГО ПИТАННЯ

     Духовенству, Монашеству та Вірним Перемисько-Варшавської Митрополії*** Слава Ісусу Христу! Всечесніші і Високопреподобні Отці, Дорогі у Христі Брати і Сестри! В цьому році, у широкій громадській дискусії, повернула в нашому церковному середовищі тема можливої зміну церковного календаря з юліянського на григоріянський. Причину цьому дало без сумніву оприлюднення вислідів опитування проведеного у Перемисько-Варшавській Архиєпархії, в часі минулорічних відвідин зі свяченою водою, щодо ставлення вірних до календарної зміни. Дві третини опитуваних вірних, тобто 6 658 з 9 952 опитуваних осіб, висказались у Архиєпархії за зміною церковного календаря. Висліди опитування були опісля широко обговорювані в обох єпархіях в часі зустрічей представників Єпархіяльних Душпастирських Рад. В цьому місці варто також згадати, що подібне опитування було скоріше, бо ще у 2003 р., проведене у Вроцлавсько-Ґданській Єпархії. Тоді, за зміною висказалось 56,8 % вірних, 5, 5 % – не мало нічого проти зміни а противних зміні календаря було 39, 5 % вірних Вроцлавсько-Ґданської Єпархії. Ще одною з можливих причин піднесення у дискусіях теми зміни церковного календаря могло бути рішення Вроцлавсько-Ґданського Єпископа дати охочим можливість тимчасово відзначати нерухомі свята за григоріянським календарем у дочерньому душпастирстві при вул. Боровській у Вроцлаві.*** Хочемо заявити, що висліди проведених опитувань, є для нас, як правлячих єпископів, цінним, дорадчим голосом. Заки однак будемо могли прийняти будь які рішення в цій важній для цілої нашої Церкві у Польщі справі, хочемо ще почути думку делегатів єпархіяльних соборів, обох наших єпархій, які будуть проходити разом весною 2020 р. Поміж різними темами, які будуть стосуватись внутрішньої та зовнішньої єдності нашої Церкви у цілому світі, буде також обговорюватись тема можливої реформи церковного календаря. Від делегатів на спільний єпархіяльний собор, тобто від представників духовенства та мирян з наших парафій і деканатів, буде у великій мірі залежати, як ця тема буде представлена та які нам, як єпископам, прийдеться прийняти остаточні рішення.*** Думаємо, що на сьогоднішній день, коли при темі евентульної зміни церковного календаря до червоного загріваються емоції, варто пояснити бодай деякі аспекти цієї справи, щоб легше та мериторично можна було дискутувати, пануючи над зайвими та непотрібними емоціями. Хочемо звернути увагу вірних обох наших єпархій на кілька наступних точок:*** 1. Варто всім нам усвідомити, що існуючі, григоріянський та юліянський календарі, не є ані церковними, ані костельними, лише цивільними способами числення часу, тобто днів, місяців, років, якими послуговувалось, чи послуговується людство. Юліянський календар, який виготовив грецький вчений Сосигенес на прохання римського імператора Юлія Кезара, був ним запроваджений у 45 році перед народженням Христа для цілої Римської Імперії. Григоріянський календар затвердив папа римський Григорій ХІІІ у 1582 р., як удосконалений тодішніми вченими юліянський календар. Проблема полягала в тому, що земля обертається довкола сонця протягом 365 днів, 6 годин, 9 хвилин та 9, 54 секунди а рік має тільки 365 днів. Тому потрібно вирівнювати час переступними роками або різним числом днів місяця лютого. Однак у юліянському календарі і цього мало, так що він постійно запізнюється раз на 128 років на один день. Григоріянський календар є точнішим і запізнюється лише раз на 3322 роки на один день. Коли введено григоріянський календар треба було надігнати десять днів, щоб весняне зрівняння дня і ночі сходилось з 21 березня. Сьогодні різниця поміж юліянським та григоріянським календарем сягає вже тринадцяти днів. У 2101 р. різниця збільшиться і буде виносити 14 днів. Тоді Різдво Христове за старим стилем будуть відзначати наші нащадки 8 січня за григоріянським календарем.*** 2. Не знаємо точної дати народження Ісуса Христа. Ані Євангелисти, ані старохристиянська традиція не передали нам інформації про день народження нашого Спасителя. Без сумніву це не сталось, ані 25 грудня, ані сьомого січня. Однак від початку християни, так на Сході як і на Заході, прийняли, що Христове Різдво будуть відзначати 25 грудня, тобто тоді, коли після зимового сонцестояння день починає ставати довшим. Це час, коли світло, а у християнському богословії Христос є Світлом, перемагає темряву, яка є символом зла. До сьогоднішнього дня Схід і Захід, також і наша Церква у Польщі, святкують Різдво Христове 25 грудня. Коли ідеться про юліянський календар то проблема в цьому, що у нас 25 грудня настає щойно 7 січня за григоріянським календарем, тобто не в час зимового сонцестояння а тоді, коли день вже давно став довшим.*** 3. Проголошений папою Григорієм ХІІІ тзв. григоріянський календар, тобто новий стиль, постепенно приймали поодинокі держави, так на Заході, як і на Сході. Сьогодні цілий світ, також і ми, на щодень, живемо за григоріянським календарем і за ним числимо час – дні, місяці, роки. Однак в церковному просторі послуговуємось дальше юліянським календарем, тобто старим стилем, адаптуючи його до цивільної дійсності. Як скоріше було сказано, хоча Різдво Христове святкуємо 25 грудня за юліянським календарем, говоримо, що святкуємо його 7 січня, вживаючи григоріянського числення часу. Мабуть самі спостерігаємо, що маємо досить намішано в календарному питанні.*** 4. Аргументи, які подають прихильники зміни календаря це чисто практичні справи – вихідні дні у найбільші свята, можливість спільного святкування з цілим світом та зі своїми найближчими і зовнішня святочна атмосфера, яка в часі наших свят за старим стилем, вже звичайно проминає. Практично приходиться нам святкувати вже після свят, дуже часто з конечністю іти у святочні дні до праці або до школи. Противники зміни календаря підносять у свою чергу аргументи, що юліянський календар є суттєвою частиною нашої традиції, нашої церковної та національної ідентичності, що допоміг нашій Церкві і нашому народові у Польщі перетривати найважчі часи, коли ми були призначені на затрату, тобто на повну церковну і національну асиміляцію. Так прихильники, як і противники зміни календаря мають рацію у своїй аргументації. Мабуть теж ніколи не вдасться до кінця переконати всіх, так до зміни календаря, як теж і до цього, щоб залишити все по-старому. Проблема не в раціональній аргументації, лише в наших емоціях та прив’язаності. Важним є, щоб питання календаря не принесло більшої шкоди нашій церковній громаді, головно коли ідеться про її єдність.*** 5. Деколи можемо чути, що з календарним питанням варто почекати на те, що зробить Україна. Правда, тепер в Україні можна почути голоси, що з політичних причин варто було б прийняти григоріянський календар. Але мабуть скоро це не станеться. До уваги потрібно там брати цілий екуменічний контекст, який є дуже складним і при питанні евентуальної зміни календаря може бути використаний політично і церковно проти України та проти УГКЦ, як теж проти недавно возз’єднаної Православної Церкви України. Крім цього, в часі свят за юліянським календарем, в Україні є вихідні дні та в часі всіх свят відчувається назовні святочну атмосферу і настрій. У свою чергу новоприбулі до Польщі громадяни України є у більшості позитивно наставлені до зміни церковно календаря, бо в часі свят за старим стилем вони у більшості примушені працювати.*** 6. Як розв’язано календарне питання у нашій Церкві? В різних частинах світу до цього питання наші єпископи, священики і вірні поставились по-різному. В Україні всі східні святкують за старим стилем, тобто за юліянським календарем. У Західній Європі, тобто в Німеччині, Франції та Великобританії, але також в Італії, Іспанії та Португалії наші вірні також святкують по-старому. В Італії лише деякі монаші спільноти святкують свята за новим стилем. Ціла Південна Америка, тобто Бразилія і Аргентина, святкують всі свята за григоріянським календарем, тобто по-новому. Північна Америка, тобто Сполучені Штати Америки та Канада, всі свята святкують також по-новому, тобто за григоріянським календарем. Однак у більших містах, в яких наших парафій буває і по кільканадцять, частина з них дотримується старого стилю, щоб ці вірні, які хочуть святкувати за юліянським календарем, мали таку можливість. Наші вірні в далекій Австралії святкують за старим стилем, тобто за юліянським календарем. При цій нагоді варто згадати, що інші греко-католицькі Церкви на Словаччині, в Чехії, Мадярщині чи Румунії, святкують тільки за новим стилем. До питання, яке колись також викликало у них великі емоції підходять вони сьогодні спокійно, керуючись не тільки історичними але також практичними аспектами.*** 7. Які можливості у нас? В календарному питанні ніхто з-зовні нас до нічого не примушує, тому ми вільні і можемо самі приймати рішення в цій справі. Можемо очевидно залишити все без змін, тобто дальше святкувати всі свята тільки за старим стилем. Можемо теж прийняти повністю новий стиль, тобто всі свята, так зі сталою, як і змінною датою, святкувати за новим, тобто григоріянським календарем. Є також можливість за новим стилем відзначати тільки Різдво Христове і всі свята, які мають сталу дату в календарі, натомість Великдень і всі свята зі змінною датою, можемо святкувати за старим стилем, тобто за юліянським календарем. Це так званий неовізантійський календар, яким у південно-східній Європі послуговуються місцеві православні Церкви. Можна теж залишити все по-старому але дати можливість тим, які хочуть святкувати по-новому, відсвяткувати за григоріянським календарем тзв. нерухомі свята, або бодай само Різдво Христове, яке викликає найбільше емоцій і яке частина наших вірних хотіла б в першій черзі святкувати разом з цілим західним світом. Ідучи в другий бік, можна теж прийняти новий календар, коли ідеться про святкування Різдва Христового та інших нерухомих свят а тим, які хотіли б святкувати їх дальше по-старому, дати таку можливість в наших парафіях.*** Розуміємо, що жодна розв’язка не вдоволить усіх наших вірних. Нажаль, не маємо також таких можливостей, які має наша Церква у Північній Америці, де наші вірні можуть вибирати церкву, в якій, згідно зі своїм бажанням, можуть святкувати або по-старому, або по-новому. Такий теж був задум у Вроцлаві, де сьогодні існують дві громади, старо і новостильна, та де наші вірні можуть святкувати або по-новому, або по-старому. Це також практичний спосіб на проведення опитування, яке є справді у нас запотребування на святкування за григоріянським календарем.*** Дорогі у Христі Брати і Сестри!*** В цьому листі ми хотіли піддати під роздум всім Вам кілька різних думок, які стосуються церковного календаря. Ми, як правлячі єпископи, будемо мусіли остаточно вирішити, чи залишити святкування церковних празників в нашій Церкві у Польщі без змін, тобто як досі, за юліянським календарем, чи теж впроваджувати у якійсь формі календарні зміни. Не хочемо робити цього самі, керуючись тільки власним відчуттям. Хочемо почути Ваш голос ... ( більше буде зачитане на Сл.Б. в неділю 14.04.2019)


ДЕКАДА МІСІЙНОСТІ

 Коли Ти, зійшовши, язики змішав, * розділив Ти народи, Всевишній. * Коли ж вогненні язики Ти роздавав, у з’єднання всіх Ти призвав. * I одноголосно славимо Пресвятого Духа.

Pozostałe Parafie Węgorzewskiego Dekanatu:
Statystyki:
Razem: 1825473 razy
Dziś: 179 razy