УРОЧИСТА СВЯТА ЛІТУРГІЯ І ВЕЛИКЕ ЙОРДАНСЬКЕ ВОДОСВЯТТЯ *** 6.00-КРУКЛЯНКІ / 10.00-БАНІ МАЗУРСЬКІ *** Празник Господнього Богоявлення, крім празника Пасхи і Зі­слання Святого Духа, належить у Східній Церкві до найдавніших. Його почали святкувати в кінці II або на початку III ст. В історії святкування Господнього Богоявлення на Сході можна розрізнити три періоди. У першому періоді упродовж III ст. празник містить у собі Христове Різдво, Хрещення, поклін мудреців і чудо в Кані Галилейській. У другому періоді — IV століття — серед згаданих подій Христове Різдво посідає перше місце. У третьому періоді, кінець IV сторіччя, празник Христового Різдва й поклін мудреців відокремлюють від Богоявлення і переносять на 25 грудня. Шосте січня стає тільки днем празника Христового Хрещення. Празник Богоявлення за цісаря Теодосія Молодшого († 450) стає державним святом. *** Празник Господнього Хрещення показує нам одну з найбіль­ших і найглибших правд нашої святої віри — таїнство Пресвятої Тройці. При Христовім Хрещенні об’явилася Пресвята Тройця, яка посвідчила про Його божество. На третьому часі в навечір’я праз­ника читаємо: “Тройця, Бог наш, себе сьогодні нероздільно явила, бо Отець об’явленим свідоцтвом заявив споріднення. Дух же у голубиному виді зійшов із небес, Син свою пречисту голову скло­нив Предтечі і хрестившись, визволив людей із неволі, бо Він чоловіколюбець”. На стиховні литії празника співаємо: “На Йордані Йоан, бачачи Тебе, як ішов Ти до нього, говорив: “Христе Боже, чому Ти до слуги прийшов, не маючи скверни. Господи? У чиє ім’я Тебе хрещу: Отця? але Його Ти носиш у собі: чи Сина?, але Ти сам воплотився; чи Духа Святого?, і цього Ти знаєш устами давати вірним. Ти, що явився, Боже наш, помилуй нас”. *** Святий Йоан Золотоустий, заохочуючи нас до віри в Пресвяту Тройцю, каже: “Наша віра — трон душі, основа життя, безсмерт­ний корінь. Животворний корінь віри — Отець, нев’януча гілка — Син, безсмертний плід — Дух Святий, Тройця проста, нескладна, невимовна, незбагненна, нероздільна за схожістю, достойністю, дією, божеством і величчям; роздільна ж — за особами та іменами, але єдина по суті і силах. Тройця існує споконвіку, не від початку одержала буття. Вона — безпочаткова, вічна, нестаріюча, без­смертна, нескінченна”. //о. Катрій Юліян, ЧСВВ, Пізнай свій обряд //