Сьогодні у темі місяця "Вміння відпочивати" подаємо фрагмент інтерв'ю з Блаженнішим Любомиром, у якому він розповідає нам про цю важливу частину життя кожної, а зокрема молодої людини. "Відпочинок – це не є люксус, це не є втрачений час, відпочинок – це є конечна частина нашого життя, дуже потрібна для фізичного, психічного і навіть духовного життя", – наголошує Блаженніший.*** - Ваше Блаженство, дуже часто можна чути від молодої людини: "Я хочу відпочивати, я втомився, мене втомило це суспільство, мене втомив цей важкий графік роботи". Бо Ви, напевно, знаєте: молода людина сьогодні, аби щось заробити, мусить працювати від ранку до вечора. Як би Ви порадили, яким би мав бути відпочинок для молодої людини, якого вона потребує відпочинку?*** - Я не знаю... Я не вмію сказати, якого потребує, я можу тільки сказати з власного досвіду, що молода людина мусить послідовно часто-часто відпочивати. Як вона це зробить? Для когось – це побути десь в горах, на морі, для когось – це брати участь в якихось спортивних заходах. Для когось це може бути читання книжки чи ще щось. Я абсолютно не маю якоїсь формули, і кожна людина мусить у свій спосіб відповідно до своїх уподобань відпочивати.*** Одне, що я можу абсолютно сказати: підкреслюю, що людина потребує відпочинку. Це вписане у природу людини. Старовинна старозавітня мудрість, потверджена Божим натхненням, говорить: "Господь Бог сотворив світ і відпочивав". І також тому цей день відпочинку вписаний у людську природу. Сам по собі знаю, що я, на жаль, не навчився належно відпочивати. Я дуже від цього терплю сьогодні, бо воно з плином часу дає про себе чути. Людина, яка не відпочивала нормально, пізніше терпить фізичні чи навіть інші труднощі, бо вона може стільки зробити і не більше. Якщо їй не дано нагоди відпочивати, то вона терпить. Я пригадую слова святого Франциска Салеза про те, що у нап'ятому луку треба час від часу змінювати тятиву, бо інакше тятива трісне. Я думаю, так само є і з людською особою. Людина, яка не відпочиває, яка день і ніч гарує і не дасть собі належного відпочинку, вона, скоріше чи пізніше, дуже від цього терпить.*** Тут є ще один елемент. Ви багато говорили про подружжя, про родину, сім'ю. Сім'я мусить відпочивати також. Не можна оминути цей елемент життя. Замало тільки відправляти дітей десь там на відпочинок, треба з дітьми разом відпочивати. І так, щоб їх навчити розуміти важливість відпочинку, і щоби разом з ними в тих хвилинах відпочинку, у такий дуже ненапружений спосіб спілкуватися. Відпочинок – це не є люксус, це не є втрачений час, відпочинок – це є конечна частина нашого життя, дуже потрібна для фізичного, психічного і навіть духовного життя.*** Інтерв'ю з Блаженнішим Любомиром, С. 11, журнал "ДивенСвіт", №1 // Фото: gurt.org.ua//