Душпастирські відвідини традиційно відбувають щороку в часі від Йордану до Стрітення Господнього. Для священника, це нагода відвідати родину, побачити, як вона живе, поспілкуватися з нею хоч нетривалий час. Для людей – це можливість прийняти в себе духовну особу, нав’язати якісь тісніші зв’язки у спільноті. Але, є значно глибший, духовний, не завжди усвідомлений аспект цих відвідин. У такий спосіб до помешкання, до родини приходить сам Ісус Христос. Бо йорданська вода – це символ очищення, благословення,який Він сам нам дав. Також трапляєтся, що при нагоді душпрстирських відвідин вірні просять благословити вервиці, медалики чи ікони. Буває, що і нові машини, щоб Господь захищав від всяких злих припадків. *** Ще одним аспектом, який часом хвилює людей, є пожертва. Треба розуміти, що ці відвідини – це не послуга, яку надає Церква, не заробляння грошей, тому не може бути й мови про встановлення якоїсь плати чи тарифів. Якщо людина відчуває потребу, вона може скласти пожертву таку, як вважає за потрібне чи можливе. Всі ми пам’ятаємо про вдовину лепту. Сьогодні ми багато речей міряємо грошима. Але треба пам’ятати про духовний аспект пожертви. Готовність до пожертви, в тому числі матеріальної, свідчить про готовність до служіння, до віддачі себе для Бога і для людей. ( фото зроблено 30.01.2013 )