На це питання, відповів Батько і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, з яким спілкувався о. Тимотей Коцур, ЧСВВ, Керівник Української редакції Радіо Ватикану:*** Найвагомішим аргументом для введення таких літургійних змін є літургійні приписи нашої Церкви. Служебник, з якого священик відправляє Службу Божу, згідно із церковним законодавством, належить до книг, які підлягають дуже детальному опрацюванню, перевірці та потвердженню Синодом Єпископів окремої Церкви, що є найвищим органом влади та управління цієї Церкви. Отож, текст служебника, з якого уже протягом багатьох років служать наші священики, був затвердженний усіма ієрархами, що на той час були членами Синоду Єпископів нашої Церкви. І цих приписів, за вказівкою Апостольської Столиці, необхідно сумлінно дотримуватись.*** З огляду на старше покоління наших слухачів, які в часах підпілля УГКЦ стикались із цим терміном виключно у його односторонньому значенні, тобто у значенні конфесійної приналежності, до цього часу ми під час Літургії пропускали це слово. Проте, згідно із проханням Блаженнішого Святослава, Отця і Глави УГКЦ, потрібно повернутись до літургічних текстів, які нам подають наші єпископи; адже настав час переосмислити та усвідомити, що слово «православний» не окреслює лише християнина, який належить до однієї із Православних Церков, не означає виключно конфесійну приналежність віруючого, а має значно глибше богословське значення. Цим терміном, насамперед, називаємо християнина, який правильно, правдиво славить Господа Бога і так навчає про Нього інших.*** Не маємо на меті входити у богословські дискусії щодо правильності перекладу грецького терміну на українську мову, ні про доцільність його вживання під час богослужінь в УГКЦ. А лише йдемо за приписами, затвердженими нашими ієрархами та Апостольською Столицею. Віримо, що послух вищий церковній владі, і особливо, така єдність у молитві, сприятиме поглибленню єдності між усіма вірними нашої Церкви у різник куточках світу. *** http://uk.radiovaticana.va/Articolo.asp?c=637810