ЙОСАФАТ КУНЦЕВИЧ – АПОСТОЛ ЄДНАННЯ
Йосафат Кунцевич (справжнє прізвище, ім’я та по батькові – Кунчич (Кунчиць), Іван Гаврилович), нар. бл. 1580 року, м. Володимир, Україна – загинув 12.11.1623 року, м. Вітебськ, Білорусь; монах, священник, Архиєпископ Полоцький, церковний діяч, полеміст, богослов,проповідник, ієрарх і будівничий Унійної Церкви, реформатор чернецтва, святий, священномученик – загинув за віру Христову.
16 травня 1643 року, Папа Урбан VIII зачислив священномученика Йосафата до числа блаженних, а 29 червня 1867 року, папа Пій ІХ урочистою буллою проголосив Йосафата Кунцевича святим священномучеником.
Історія віднайдення та перебування мощів святого – складна та драматична. Після смерті Йосафата вони перебували в різних місцях Литви, Польщі й Білорусі. У 1916 році їх перевезли до костелу Святої Варвари у Відні. Там же 30 серпня 1917 року, за участі митрополита Андрея Шептицького, котрий повертався з російської неволі, відбулося урочисте розпізнання мощей Йосафата.
У 1949 році мощі перевозять до Риму. Перенесення мощів українського святого до собору Святого Петра у Ватикані відбулося в листопаді 1963 року, де перебувають і нині(у вівтарі правої сторони престолу св. Василія Великого).
Святий Йосафат Кунцевич – приклад для наслідування!
Подвиги його життя є добрим прикладом для всіх християн, богопосвячених осіб й усього духовенства, адже він став взірцем досконалого монаха, який практикував убозтво, смирення, чистоту совісті й життя, сіяв любов і мир, а також ревно молився.
Як архієпископ, він домігся зміцнення всієї Полоцької Архиєпархії, священники стали справжніми Божими слугами і пастирями люду. Він сприяв покращенню освітнього рівня духовенства, відновив життя ЧСВВ.
Попри складні зовнішні та внутрішні обставини суспільного життя, святий Йосафат наполегливо добивався єдності всіх християн, «щоб усі були одно».
Папа Римський Іван Павло II назвав св. Йосафата «апостолом єднання».
|