АКАФІСТ

АКАФІСТ

 

Акафіст це велика літургічна поема, яку служиться стоячи (так каже назва в грецькій мові, у противенстві до катизми псалмів, які читаємо сидячи). В Україні акафісти дуже популярні, співається їх у церкві, а часто читається і приватне, як особисту молитву.

Цілий твір складається з 12 пісень, кожна пісня з кондака й ікоса; разом 24 пісень. Автор починає кожний вірш (кондак і ікос) по черзі з букв грецької азбуки, яка має їх 24.

Перша частина акафісту історичний переспів життя Ісуса Христа, Матері Божої чи святого. Друга догматична, навчальна оспівує правди віри про дану особу.

Акафіст до Богородиці

Акафіст до Пресвятої Богородиці це найстарша поема-гимн на честь Богоматері. Автор незнаний; твір, отже, належить Церкві і постав, мабуть, у першій половині VI сторіччя. Це справді чудова поема, переложена на різні мови. Перших 12 кондаків-ікосів це історична частина про таїнство Марії, друга дванадцята богословська призадума над правдами віри про Марію.

Кожний кондак (коротка пісня) кінчиться окликом зі Старого Завіту:Алилуя, що значить: Хваліть Ягве-Господа, Слава Богові!.Кожний ікос (будова, добудівка, тобто доповнення до змісту кондака) це немов вінок з великого числа слів прослави Марії, по вступнім ствердженні про якийсь факт чи правду.

Радуйся...! це немов вузол і ввесь зміст того гимну радости. Український переклад грецького хайре (радуйся) не дуже влучний, бо це є слово поздоровлення: вітай, будь поздоровлена, а не заклик до радости. Переклад Радуйся, Невісто неневісная! не є легко зрозумілий, але годі інакше переложити його зі складної грецької, ще й богословської, мови:

Радуйся, що Ти стала одруженою невістою, але подружжя не зазнала, оставшись невістою-дівою-неторкненою. Це вислів про велике таїнство Марії: вона у своїм подружжі перед народженням Ісуса, у часі його народження і по його народженні була і осталася дівою, приснодівою.

У цілості акафіст це гимн прослави Марії, подяки (подячна пісня) з короткою просьбою при кінці у 13-ій пісні-кондаку. Поема знамените побудована на святому Письмі, правдах віри і поетичних засобах, як теж і на особистих переживаннях тих, що з вірою і захопленням цей гимн радости співають.